Часті затяжні дощі, хмарна погода, перезволожені ґрунти – оптимальні умови для інтенсивного росту і розвитку слимаків. Їхнє поширення і шкідливість переважно на забур’янених, перезволожених ділянках, на яких вони живляться овочевими рослинами та ягодами.
Поширені вони по всій Україні, проте шкодять найбільше на Поліссі, особливо у західних областях і в Лісостепу. Масово розмножуються у вологі роки.
Рослинам найбільше шкодять наступні види шкідників: облямований, бурий і садовий. В останні роки значної шкоди завдає іспанський рудий слимак.
Дорослий слимак – облямований і садовий – завдовжки 30-40 мм і 4-6 мм завширшки, бурий відповідно 50-70 мм і 6-7 мм. Облямований і садовий слимаки темно-сірі, останній, тобто садовий, буває не тільки темно-сірим, але й коричневим. Бурий має жовто-оранжеве або червоне забарвлення, спина бура.
Середні розміри іспанського слимака становлять – довжина 80-120 мм, інколи можуть досягати навіть 180 мм, ширина – до 10 мм. Забарвлення сильно варіюється – від темно-коричневого чи бурого до яскраво-оранжевого.
У слимаків облямованого зимують яйця, у бурого – і яйця, і дорослі особини, у садового і іспанського – дорослі особини.
Слимаки виходять з яєць, які перезимували, у травні. Через два місяці вони досягають статевої зрілості. Яйця відкладають восени, до початку заморозків. Види, що зимують у стадії дорослих або молодих особин, відкладають яйця у червні – липні, личинки з’являються у серпні-вересні.
Яйця відкладають купками (по 10-30 шт.) під грудочки та у тріщини ґрунту, інші затишні місця. Одна самка може відкласти 200-400 яєць, а іспанські слимаки навіть 500. Розмножуються слимаки тільки за наявності вологи. Живляться вночі, а у хмарну погоду і вдень. У сонячну погоду вони ховаються під грудочки ґрунту, рослинні рештки та інші затінені вологі місця.
Заходи боротьби.
Агротехнічні заходи:
пиво: будь-який глибокий посуд заповнюють на 1/3 пивом і закопують у місцях найбільшого скупчення шкідників таким чином, щоби краї посудини ледь височіли над рівнем ґрунту;
кисле молоко або сироватка: пастку готують, як і у випадку з пивом;
листя капусти або бадилля буряка: вечорами по ділянці розкладають листя, попередньо вимочивши його в пиві, в рідких кисломолочних продуктах або в забродженому варенні;
по всій ділянці розкладають вологі шматки дерева, картону, фанери, каменів, мішковини. Слимаки люблять такі укриття і ховаються під ними, а коли вони туди сповзуться, можна їх зібрати;
залишки овочів і фруктів: злегка підгнилі продукти розкладають увечері по всій ділянці, а рано-вранці збирають із них слимаків.
Також систематично знищують бур’яни у садах та городніх ділянках для покращення провітрюваності.
Увечері також ділянки можна обпудрювати вапном, або сумішшю вапна з тютюновим пилом, або вапна і попелу у співвідношенні 1:1. Через 30-40 хвилин обпудрювання повторюють, бо після контакту з цими речовинами слимаки скидають шкіру і можуть залишитися живими. Обпилювання припиняють за 20 днів перед достиганням ягід та овочів.
Найефективніше – це, звісно, природні вороги слимаків. Їх не так багато, але, до прикладу, хижі павуки, багатоніжки, туруни та жуки-стафіліні (хижаки) – всі вони становлять реальну загрозу цим молюскам. Люблять поїдати слимаків жаби, вужі та ящірки, а з ссавців особливо полюбляють їх їжаки. Не гидують слимаками також голодні кури і качки.
Що стосується хімічного методу боротьби, то в Україні зараз в «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» не зареєстровано жодного препарату. Однак в інших країнах дозволено до використання препарати з діючою речовиною «метальдегід». Препарати з такою діючою речовиною продаються і в Україні: Бросс, Антислизень, Слімакс, Патруль тощо. Для органічного вирощування використовують препарат Уліцид.
Також варто утриматися від завезення на свою ділянку ґрунту, щоб не привезти цих непроханих гостей.
Деякі господарі посипають слимаків і ґрунт сіллю. Робити це в жодному разі не можна. Сіль руйнує фізико-хімічний склад ґрунту. А як це відбувається, читайте у статті: https://agroplantclub.blogspot.com/2023/08/blog-post_63.html
Людмила Дацько, кандидат сільськогосподарських наук
Немає коментарів:
Дописати коментар